Головна » 2018 » Лютий » 22 » В бібліотеці розмовляли різними мовами
16:38
В бібліотеці розмовляли різними мовами

 

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Для кожної людини рідна мова є важливим елементом культурної свідомості. Привернення уваги до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної ‑ бенгальської, мови. Відтоді кожного року в Бангладеш відзначають день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

В Україні долучились до відзначання цього свята з 2002 року. 21 лютого в обласну бібліотеку для юнацтва на молодіжний діалог «З рідним словом міцніє держава» завітали представники польської, чеської, вірменської та єврейської громад міста Житомира.

Гостей вірменської громади «Єребуні» представив директор Ваге Петросян та учні вірменської суботньої школи. Вони розповіли про древню історію своєї мови, яка бере початок з VI ст. н.е. Пан Ваге зазначив, що вірменська мова та її вимова є складними для вивчення, а абетка має зв’язок з таблицею Менделєєва: як в таблиці кількома буквами позначені окремі елементи, так у вірменській мові декілька букв можуть означати якийсь один певний звук. Учні суботньої школи прочитали вірші про Вірменію та свою самобутню мову.

Учні суботньої школи при Житомирській обласній Спілці поляків разом із своєю вчителькою Вікторією Зубаревою розповіли про рідну мову та країну, яку вони представляли, про книги польських авторів, які вони люблять читати мовою оригіналу.

Дуже їм до вподоби поезії Валентина Грабовського, який писав і українською, і польською мовами. Гості назвали також улюблені страви поляків – вареники та бігос.

Житомирську спілку волинських чехів представила Олена Матвієнко (чеське прізвище – Долечек). Пані Олена зазначила, що в чеській мові зустрічаються слова без жодної голосної. Цікавим є також те, що деякі слова чеською мовою вимовляються як і українські, а значення мають протилежне. Наприклад, слово «по́зор» чеською означає «увага», «че́рстві» ‑ має значення «свіжий». А ще пані Олена розповіла про Різдво: якщо в Україні на Різдво приходить св. Миколай, то до чехів на Різдво приходить св. Мікулаш. А чеська кухня теж має свою смачну страву – кнедлики.

Єврейську громаду представила керівник відділу благодійного центру «Хесед Шломо» Ірина Вишневецька та учні єврейської школи «Ор Авнер». Вони розповіли, що, на відміну від інших народів, у євреїв є дві літературні мови – ідиш та іврит. Єврейська священна книга Тора написана на івриті. А мова ідиш, якою розмовляють українські та європейські євреї, схожа на німецьку. Цікавим виявився той факт, що український поет Павло Тичина спеціально вивчав ідиш, щоб перекласти твори єврейського поета з Бердичева Фридриха Горенштейна. Традиції та релігійні свята єврейського народу майже не збігаються з українськими. Якщо для європейців Новий рік починається в січні, єврейський Новий рік – восени. Але наші гості живуть в Україні, тому вони святкують як національні свята, так і традиційні українські.

Учасники заходу взяли участь у мовній грі «Я…», під час якої кожен мав змогу своєю мовою звернутися до присутніх: привітатися, подякувати, побажати здоров’я, порахувати, попрощатися, зробити комплімент, привітати з Днем рідної мови… Всі інші учасники також спробували повторити ці фрази. Виявилося, що найскладніше нам вимовити привітання вірменською, та дуже просто вітатися польською («джень добрий»), чеською («джень добже» чи «агой»), івритом («шалом»).

Шануючи свої мови, присутні не забували і про українську, яка є не менш виразною, яскравою, красивою та мелодійною, яка об’єднує усіх нас, незалежно від походження. На завершення зустрічі прозвучав Гімн України мовами різних національностей: українською, білоруською, польською, вірменською, ідиш, латвійською.

Відомий французький філософ та письменник Вольтер писав: «Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя!». Отож, вивчаймо, шануймо, пишаймося своєю рідною мовою!

       

Переглядів: 206 | Додав: olezhon | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: