Головна » 2018 » Травень » 21 » Посиденьки вишивальниць в інтернет-мережі
10:37
Посиденьки вишивальниць в інтернет-мережі

 

17 травня 2018 року в обласній бібліотеці для юнацтва до Всесвітнього дня вишиванки відбулася скайп-зустріч «Автентична вишивка регіонів».

Херсонська, Харківська, Житомирська, Івано-Франківська обласні бібліотеки для юнацтва  в інтернет-спілкуванні презентували місцевих майстринь з вишивки, які знаються на особливостях традиційної вишивки і зберігають це мистецтво в Україні і в наш час.

Актуальність цієї зустрічі полягає в тому, що велика кількість літератури не відображає достовірні знання про традиційну українську вишивку, чимало подається псевдонаукових даних.

Відкрила скайп-зустріч Херсонська обласна бібліотека для юнацтва: «Вишиванка – модний тренд, це оберіг, вона захищає від гіркого слова, це символ, захист  від всього поганого». Майстриня з м.Херсону побажала колегам – «ні вузлика, ні петельки». І хоча, для півдня традиційні  кольори – червоний, чорний і синій, майстриня не любить вишивати  чорним та обирає яскраві кольори. Своєю особливістю у виробах зробила бахрому.

Естафету далі прийняв м.Харків. Майстриня Ярослава Миколаївна змалку любить вишивати, вона самостійно пізнавала Слобожанську вишивку.

Ярослава Миколаївна використовує традиційні кольори – червоний, чорний, зелений. Майстриня нагадала, що кожний вишитий хрестик – це вже оберіг. Вона зберігає у своїй колекції рушники з 1905, 1912 року і, особливий,  рушник з Івано-Франківщини, який було вишито у традиціях регіону.

У Житомирській обласній бібліотеці для юнацтва зібрались майстрині, вишивальниці-початківці, науковці, студенти, які залюблені у вишивання. Першій надали слово досвідченій майстрині Інні Завальнюк, яка  побажала всім вишивальницям міцного здоров’я і гарного зору. Інна Петрівна змалечку вчилася вишивці у своєї матері і бабусі. Свою першу сорочку Інна Завальнюк зробила для сина більше тридцяти років тому. Майстриня використовує старовинні схеми, але творчо їх переробляє. Вишивальниця любить експериментувати кольорами, але віддає перевагу спокійним тонам. Зараз багато працює в техніці мережки та у  німецькій техніці вишивання.

Майстриня Ольга Шкулета звернула увагу на  сучасну блузу з вишитим  зображенням калини, в яку була одягнута та дві сорочки-буденки першої половини ХХ ст. з родинної колекції, які принесла на захід. Одна з них вишита в традиціях Полтавської області, а друга – в техніці «білим по білому», яка використовувалася на Житомирщині, особливо у Бердичівському районі. Вишивальниця також показала чоловічі сорочки з різними традиційними символами.

Надія Борисова, науковиця етнологічного відділу Житомирського обласного краєзнавчого музею розповіла про автентичні символи і техніки Житомирського регіону. Вона відзначила, що дослідники поліської вишивки, зокрема  вчені Б.Рибаков, А.Амброс свідчили, що вишивці нашої місцевості властивий ромб – символ родючості. Надія принесла зразки вишивки Житомирщини: геометризовані квіти ХІХ ст.; вишитий зразок квітковим дрібним хрестиком м. Житомира першої половини ХХ ст.; восьмипелюсткові квіти, які  символізують Богородицю, і слугують оберегом; ромби з відростками, орнамент «в козака», що вважався прообразом Великої Богині. Ромбовидні фігури вишивалися на жіночих сорочках, щоб жінка легко народжувала. Ромби виконувалися хрестиком, занизуванням, гладдю. Сорочки оздоблювалися елементами вирізування, мережкою і технікою призбирування (так званими пухликами), якими з’єднували рукава, манжети та інші деталі одягу. Зразки вишивки колишньої Волинської губернії вражають архаїстичністю вишивки з геометричним орнаментом, які включають орнітоморфні, зооморфні та антропоморфні елементи. Наприклад, птахи-обереги – півники – від нечистої сили. Надія Борисова побажала зберігати і відновлювати автентичні техніки вишивання.

Наталія Ніколюк, майстер народної творчості, керівник школи української вишивки, розповіла про створену школу, яка працює вже три роки та об’єднує людей різного віку. Крім популяризації особливостей автентичної вишивки, школа має на меті відновити старовинний крій вишиваної сорочки. Учні школи малюють схеми самі, шукаючи і вивчаючи їх в  музеях. Наталія продемонструвала  першу сорочку, яку вишила для чоловіка за зразком 1890 року за сучасним кроєм, а також дитячу по старовинному крою. Наталя показала також роботи учнів школи: серед них хустка на два роги с. Суєнці Баранівського р-ну, яку відтворила учениця школи  Леся Лось за експонатом музею Івана Гончара.

 Івано-Франківськ представив майстриню пані Вікторію. Навчена своєю бабусею, вона почала вишивати для трьох донечок. А зараз відкрила власний магазин. Пані Вікторія до заходу підготувала дефіле за участю дітей і молоді з авторськими роботами на всі випадки життя. Майстриня довго виношує задум, бо вважає, що робота повинна бути цікавою і нести через малюнок певну інформацію. Вона використовує багато яскравих барв, але наголосила, що полюбляє  зелений колір, бо це колір життя.

Майстрині говорили про невичерпні животворні ідеї української вишивки,  її гуманістичні постулати, генетичну природу традицій та інновацій.

Учасники скайп-зустрічі доєдналися до всіх українців, які свідомо святкували Всесвітній день вишиванки.

    

Переглядів: 66 | Додав: olezhon | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: